Якщо компанія через десять років не хоче мати проблем з працівниками, потрібно вже зараз думати, що ж саме привабить фахівців подати саме до неї резюме. Бо у 2030-му, компанії будуть наймати тих, хто зараз вчиться у середній школі.

Нове покоління співробітників буде інакшим. Відрізнятися від себе нинішніх будуть і сучасні дорослі – вимоги до місця роботи постійно трансформуються. Але, трансформуються й вимоги до самих працівників, тому розслабитися не вийде ні в людей, ні в роботодавців. 

Роботодавцям вже зараз потрібно думати про очікування працівників

Цифрові рішення для роботи, можливість працювати з віддалених місць, переключатися, спілкуватися з колегами за інтересами – це вже не картинка зі світу стартапів Кремнієвої долини, а цілком реальні очікування працівників багатьох індустрій. Особливо, якщо мова йде про молодь 20+, яка вважає такі умови майже обов’язковими. 

Якщо компанія може забезпечити їх своїм працівникам, вона тільки цим вже привабить багатьох потрібних фахівців. І якщо хтось скаже, що аграрного ринку це не стосується, це буде неправда, адже сільське господарство наразі в Україні точно є флагманом у динаміці діджиталізації та впровадження новітніх технологій у галузі. 

Супутниковий моніторинг, доступні і зрозуміли технології в смартфоні, дрони – цифрова агрономія розвивається та потребує все більше нових фахівців, які мають вільну англійську, швидко навчаються та розуміються не лише на агрономії, а й на програмуванні. 

Працівникам потрібно бути готовими постійно вчитися

Стрімкий розвиток технологій змушує постійно перевчатися, опановувати нові технології та навіть періодично змінювати свій фах. Той, хто зможе пристосуватися до цих вимог, вчитися та адаптовуватися до постійних змін, той зможе ефективно конкурувати. 

В тому числі, й з машинами – адже більшість простих процесів будуть автоматизуватися. 

Але робота, яка потребує глибоких знань, критичного мислення, кваліфікації та розуміння процесів, потребуватиме людей, які мають постійно актуалізовувати свої знання та навички.

Всім треба вчитися справжній інклюзії

Хоча офіційно в українському агробізнесі працює більше чоловіків, ніж жінок, обличчя його поступово стає все більш жіночним – дівчата все частіше стають фахівцями сільськогосподарських наук чи агрономами, а також цікавляться цифровими технологіями в галузі. 

Це великий здобуток, адже зростання кількості жінок в компаніях на всіх рівнях, забезпечуючи гендерний баланс, веде до зростання ефективності її роботи.

Взагалі великі компанії (а за ними підтягнуться і середні, і малі) будуть все більше залучати людей з різним досвідом, бекграундом, з різних країн – всебічна інклюзія стає ще більш можливою з розвитком інформаційних технологій, коли працювати можна не лише суворо в одному офісі чи одному місті. 

Якщо раніше ви хотіли працювати в якійсь компанії, то мусили переїздити туди, де є, принаймні, її філіал. Зараз, якщо ви фахівець у своєму напрямку, а компанія хоче та готова співпрацювати саме з вами, то цілком можливо по низці професій працювати, де завгодно, хоч взагалі не зустрічаючи в офлайні своїх колег. 

Наприклад, для нашої компанії це взагалі норма – у нас багато міжнаціональних команд, які співпрацюють онлайн, майже не перетинаючись в житті, а під час карантину це розвинулося ще більше. 

Я керую HR-практиками не лише в Україні, а й в Польщі. Через коронавірус та карантинні норми, коли логістика стала складнішою, вже рік не мав змоги зустрітися з колегами офлайн, але ми й надалі співпрацюємо та реалізуємо наші проекти.

Тож новітні технології, готовність їх впроваджувати та використовувати в щоденній практиці дає можливість шукати фахівців в інших країнах та містах.

Менторство та співпраця з університетами

Величезною проблемою України була та є відсталість навчальних програм від потреб реального сектора економіки. Наприклад, згідно з опитуванням молоді 14-18 років, яке провела наша компанія, молоде покоління майже зовсім нічого не знає про сільське господарство і має стереотипне уявлення про професії в галузі. 

Профорієнтаційна робота має вестися ще зі школи, коли учням середніх та старших класів розповідають про актуальні спеціальності, і бажано – представники цих професій. І якби в країні впровадили підхід, коли студенти ВУЗів самі обирають, на які курси та саме до якого викладача піти, це впливало б на компенсацію викладачів і підштовхувало б до подальшого саморозвитку фахівців ВУЗів. Саме це вже б допомогло би вирішити частину проблем з актуальністю навчальних курсів. 

Але поки що компаніям доводиться ліквідувати цей розрив самостійно, фокусуючись на навчанні потенційних співробітників, надаючи потрібні сучасні знання за фахом. І простіше це зробити в школах та університетах, беручи участь в навчальних програмах, лекціях, залучаючи студентів на практику, а не ліквідовувати пробіли у знаннях в процесі роботи. Але все одно коучинг та менторство з боку керівників є дуже потрібним і дозволяє одночасно посилити лояльність до компанії, яка дбає про розвиток своїх співробітників.

Взагалі, лінійних рішень вже не існує – залучати до професій, до компаній можна найрізноманітнішими способами. Зокрема, в нашій компанії до молоді звертаються голосом їх лідерів думок – два роки поспіль наші колеги популяризували професії агросектора серед старшокласників в партнерстві з популярними блогерами. Бо, якщо хочеш, щоб тебе почули, говори так, щоб тебе зрозуміли.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

admin
sirlexa@gmail.com

Добавить комментарий