«Конкурси на заповнення вакантних посад, які проводить МЗС, не є прозорими. У переважній більшості випадків вони проводяться виключно під конкретних людей. Водночас, кандидатури деяких послів є доволі слабкими, а іноді трапляються й випадки призначення абсолютно непідготовлених людей без жодного дипломатичного досвіду», – коментує колишній посол з особливих доручень МЗС Вадим Трюхан.

Посол має володіти щонайменше двома іноземними мовами (російська мова в цей перелік не входить). Перша – одна із мов країн, що входять до Ради Європи, друга – яка використовується в країні перебування. Наприклад, посол України в Австрії Олександр Щерба – кар’єрний дипломат, який досконало володіє англійською та німецькою мовами. А посол України в Молдові Марко Шевченко має 26-річний досвід роботи на дипслужбі і розмовляє англійською та румунською мовами.

Не всі призначені дипломати підходять під ці вимоги. Так, посол в Китайській народній республіці Сергій Камишев китайською не володіє. Співрозмовник LIGA.net з МЗС на умовах анонімності дає цьому пояснення.

За процедурою саме міністр закордонних справ визначає претендентів на високі дипломатичні посади. Після цього президент оцінює запропоновані кандидатури послів і погоджується (або не погоджується) їх призначити.

«Але як і при Порошенку, зараз половина призначень «спускаються» з Офісу президента. І той факт, що купа посольств не призначені говорить про те, що Зеленський не знає, кого призначати», – за словами джерела, призначення Камишева є показовим прикладом. «Всі вже знали про іншу (попередньо узгоджену в МЗС. – Прим. Ред.) кандидатуру… і раптом голова Офісу президента Андрій Богдан проштовхнув свого старого знайомого, який вже був послом в КНР (у 2004-2009 р.р.). Де той був після 2014-го року – взагалі невідомо. По таким ключовим країнам так не роблять», – обурюється співрозмовник LIGA.net.

Нагадаємо, Сергій Камишев із 2010 по 2014-й рік працював в уряді Миколи Азарова заступником керівника секретаріату Кабінету міністрів України, і через закон «Про очищення влади« потрапив під люстрацію. Щойно п’ять років вимушеної відпустки минули, він зайняв крісло посла України в Китаї.

«Водночас, можна бачити, що Кулебі таки вдається протискувати послів – кар’єрних дипломатів (Сінгапур, Фінляндія) і значно збільшувати кількість послів жінок – в таких країнах, як Марокко, Південно-Африканська Республіка, Йорданія», – зазначає директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Другий ешелон влади. Навіщо топчиновникам 500 радників

Коротка лава запасних та втручання Офісу президента в дипломатичні призначення призводить до того, що чимало важливих посад уже тривалий час залишаються вакантними.

«НАТО рік без посла (голови Місії України при НАТО. – Прим. Ред.) – це дуже погано. Ефіопія – десять років без посла – це шалена помилка, бо це не про Ефіопію, а про всі африканські організації, чиї штаб-квартири там, – продовжує називати проблемні місця в дипломатичній службі Ганна Шелест. – Вже рік вакантною є посада заступника міністра з питань євроінтеграції: Олена Зеркаль залишила цей пост ще у листопаді 2019 року».

За словами дипломата Вадима Трюхана, на фоні декоративної посади євроінтеграційного віцепрем’єра, МЗС – це чи не єдиний орган в усій системі центральних органів виконавчої влади, в якому зберігся кістяк фахівців, які є професіоналами у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.

Дипломат зауважує, що окрім порожнього крісла заступника міністра закордонних справ з європейської інтеграції, керівництво МЗС не спромоглося вирішити з моменту інавгурації президента Зеленського призначення Представника України при ЄС. У лютому 2021 року виповниться вже п’ять років, як Україна має Представника в Брюсселі, функції якого за сумісництвом виконує посол України в Бельгії».

admin
sirlexa@gmail.com

Добавить комментарий